Білок в сечі, або так звана протеїнурія, може з'явитися з найрізноманітніших причин. У більшості випадків виявлення невеликої кількості білка в сечі не можна вважати ознакою якого-небудь порушення нирок - у вкрай малій кількості білок може бути присутнім в сечі час від часу. Однак велика кількість білка в сечі може сигналізувати про порушення функції або навіть незворотному пошкодженні нирок.

Основна причина підвищення рівня білка в сечі - порушення функції нирок: під впливом будь-яких факторів (захворювання, вплив холоду, дія будь-яких лікарських препаратів) ниркові фільтри пропускають молекули великих розмірів, які зазвичай не здатні проникнути через фільтри нирок, і в результаті рівень білка, виявляються в сечі, підвищується.

Тимчасове підвищення білка в сечі

Кількість білка в сечі залежить від безлічі факторів. Зрозуміло, в першу чергу різке і значне збільшення кількості білка в сечі викликають різні захворювання, що порушують роботу нирок.

У числі основних причин тимчасового підвищення білка в сечі:

• Переохолодження - тривалий вплив холоду може призвести до тимчасового збільшення кількості білка в сечі. Зазвичай такий стан спостерігається зовсім недовго і зникає самостійно, не вимагаючи лікування. Аналогічні наслідки можуть бути викликані і тривалою дією високої температури повітря.
• Підвищення температури тіла - в деяких випадках збільшення кількості білка в сечі може бути пов'язано з підвищенням температури тіла при будь-яких захворюваннях. Зазвичай після того, як лихоманка минає, нормалізується і кількість білка в сечі.
• Інтенсивні фізичні навантаження - постійні, інтенсивні фізичні вправи Міфи про фізичні вправи: не варто вірити , Перенавантажуючі м'язи, можуть викликати тимчасове підвищення рівня білка в сечі.
• Тривалий прийом або передозування певними лікарськими препаратами (в цьому випадку підвищення рівня білка в сечі - побічний ефект прийому ліків, який зникає після припинення вживання препарату).
• Неправильне харчування - занадто велика кількість білка в раціоні, яке організм не здатний нормально переварити, може призвести до появи білка в сечі.

Основні причини появи білка в сечі

Значна кількість білка в сечі - один з безперечних ознак порушення нормальної роботи нирок, викликаного яким-небудь захворюванням. Збільшенням кількості білка в сечі можуть супроводжуватися різні захворювання - саме вони і вважаються основною причиною появи білка в сечі. До таких захворювань належать:

• Полікістозна хвороба нирок
• Запальне захворювання нирок (гострий або хронічний пієлонефрит), що виникає внаслідок або на тлі інфекції сечовивідних шляхів - одна з найпоширеніших причин появи великої кількості білка в сечі
• Різні види діабету, підвищений артеріальний тиск
• Деякі захворювання серця, серцева недостатність
• Ревматоїдний артрит
• Лейкемія
• Ортостатична протеїнурія - характерне для дітей старшого віку і підлітків стан, при якому підвищення білка в сечі спостерігається тільки тоді, коли дитина довго перебуває у вертикальному положенні.

Білок в сечі на тлі діабету

При діабеті першою ознакою погіршення функції нирок вважається поява в сечі невеликої кількості білка альбуміну - цей стан називається мікроальбумінурією. На цій стадії розвитку захворювання результати аналізів, перевіряючих функцію нирок, можуть виявитися нормальними, а лікування, призначене лікарем, допомагає запобігти пошкодження нирок. З розвитком захворювання кількість альбуміну в сечі збільшується, і мікроальбумінурія перетворюється на протеїнурію, викликає появу значної кількості білка в сечі.

Тетяна Смирнова

Цистит може протікати в декількох варіантах, які відрізняються з причини виникнення. Захворювання має неинфекционное та інфекційне начало. Найчастіше серед причин інфекційного запалення сечового міхура Сечовий міхур - будову і функції   виступає гонококковая, хламідійна, вірусна інфекція, а також уреаплазми. Уреаплазми і цистит Цистит: терміново вживаємо заходів   зустрічається в 60-75% всіх випадків, пов'язаних із зверненням з приводу циститу.

Клінічні особливості захворювання

Уреаплазми досить часто призводять до патологічних процесів з боку сечостатевої системи чоловіків і жінок. Одним із проявів інфекції є уретрити і простатити у чоловіків, цистити і пієлонефрити у жінок. Особливістю перебігу інфекційного процесу є наступні:

• безсимптомний перебіг, в деяких випадках може спостерігатися мізерна клінічна симптоматика, яка не має специфічних симптомів
• рецидивуючий перебіг при відсутності своєчасної терапії, що може стати причиною хронізації процесу
• зміна імунної відповіді організму, що призводить до приєднання вторинної інфекції. Найчастіше уреаплазми знаходяться в асоціації з хламідіями Хламідії: підступне і поширене захворювання , Гонококами, які мають особливу виборчу тропність до сечостатевої системи

Одним з найперших клінічних ознак уреаплазменного циститу може бути дискомфорт при сечовипусканні. Не слід займатися лікуванням за допомогою народних засобів в домашніх умовах, так як має бути встановлена ​​безпосередня причина розвитку захворювання. Якщо не правильно буде обрана тактика лікування, то це сприятиме розвитку стійких видів збудника.

Значення вторинної інфекції

Уреаплазмоз найчастіше протікає не в ізольованій формі, а в поєднанні з іншими видами інфекції. Такі види асоційованої інфекції значно ускладнюють діагностичні можливості і негативним чином позначаються на ефективності терапевтичних заходів. Захворювання при поєднаній інфекції має схильність до тривалого перебігу з розвитком ускладнених варіантів клінічної картини. За рахунок наявності декількох видів мікроорганізмів симптоматика циститу може характеризуватися різноманітністю неспецифічних симптомів. Дизуричні розлади поєднуються з почуттям дискомфорту або хворобливого сечовипускання, може спостерігатися зміна кольору сечі.

Велике значення для установки діагнозу має обстеження жінки. При підозрі на інфекційний характер циститу (наявність уреаплазмоза) слід провести якісне визначення безпосереднього збудника, а також мікробіологічне дослідження сечі. Як матеріал для дослідження служить виділення з сечівника. У чоловіків додатково досліджують секрет передміхурової залози. Уреаплазмоз, який є причиною розвитку інфекційного циститу, вимагає проведення лікування.

У комплекс лікувальних заходів при циститі включають антибактеріальні засоби, а також протизапальні препарати, засоби, що сприяють санації сечовивідних шляхів. Необхідно приділяти увагу дієті, виключити з харчового раціону гострі, солоні, копчені, смажені продукти, спеції і маринади. Важливим моментом є стан імунітету, тому з лікувальною метою слід призначати препарати з імуностимулюючі властивості (це можуть бути синтетичні лікарські засоби або натуральні, рослинні препарати, наприклад, елеутерокок). Антибіотики повинні бути призначені їх групимакролідів або тераціклінового ряду. Чутливість уреаплазм до них дозволяє забезпечити клінічне одужання. Одним з ускладнень циститу при уреаплазмозі Уреаплазмоз - запальний процес сечостатевої системи   є утворення каменів у сечовивідних шляхах і вторинного пієлонефриту. Такі грізні ускладнення вимагає проведення адекватного курсу лікування при появі перших симптомів захворювання. Винятком може бути тільки одне стан - наявність носійства уреаплазмоза, який протікає без клінічних проявів. У цьому випадку немає необхідності в призначенні курсу антибактеріальної терапії, слід проводити динамічне спостереження.

Марина Соловйова