Небезпека поширених форм бактеріальної інфекції полягає в розвитку ускладнених варіантів перебігу захворювання, що може стати причиною смертельних результатів. Менінгококовий менінгіт характеризується ураженням оболонок головного мозку, а також спинного мозку внаслідок прогресування патологічного процесу. Найбільш схильні до ризику інфікування діти, тому дорослі повинні уважно ставитися до зміни стану здоров'я дитини та до появи мозкових симптомів.

Найбільш ефективний шлях зараження

Для менінгококового менінгіту основним шляхом передачі збудника є повітряно-крапельний шлях. У навколишньому середовищі менінгокок не має здатності зберігати довгостроково свою життєздатність, тому контактний шлях зараження практично виключений. У якості джерела зараження розглядається кілька варіантів:

• здорові бактеріоносії
• хвора людина з менінгококовою інфекцією

З погляду епідеміологічної значимості для оточуючих людей реальну загрозу представляють бактеріоносії, так як вони є причиною розвитку захворювання майже в 80% всіх клінічних випадків.

У дитячих колективах спостерігається значна скупченість дітей, вони тісно контактують один з одним під час спільних ігор, що призводить до створення високої концентрації збудника в навколишньому середовищі, якщо в колективі є хвора дитина або носій. Менінгококовий менінгіт Менінгіт - запалення оболонок мозку   у дітей розвивається також на тлі порушення правил гігієни в приміщенні, коли не підтримуються на певному рівні температура і вологість.

Доведено наявність сезонної захворюваності, коли спостерігається збільшення частоти клінічних випадків менінгіту в певну пору року. Для менінгококової інфекції таким часом року є зима-весна (лютий, березень). Збудник реагує на можливі коливання температури навколишнього середовища в цей період, коли створюються сприятливі умови для його розмноження.

Клінічні прояви бактеріальної інфекції

Важливими діагностичними критеріями є клінічні симптоми, наявність яких допомагає при постановці діагнозу. Менінгококовий менінгіт характеризується гострим початком, деякі пацієнти можуть назвати точно час початку розвитку хвороби. Хвороба прогресує і супроводжується вираженим токсичним синдромом. Про ступінь вираженості інтоксикації свідчить підвищення температури тіла до високих значень, наявність головного болю, нестримного блювання, нудоти, адинамії, млявості, загальної слабкості.

Всі симптоми менінгококового менінгіту можна об'єднати в кілька клінічних груп:

• інфекційно-токсичний синдром
• менінгеальний синдром
• гіпертензійного синдром

Клінічні прояви менінгеального і гіпертензійного синдромів можуть бути відсутніми або бути не вираженими, при цьому прогресивно розвиваються симптоми загальної інтоксикації, від чого може наступити летальний результат. У дітей одним з ранніх симптомів менінгіту Симптоми менінгіту: лікувати тільки в лікарні   вважається розвиток судом. Про появу судомної готовності можна судити по наявності посмикувань, здригувань або тремтіння. Характер судом нерідко визначає ступінь тяжкості захворювання, так як судоми протікають не тільки в і виді окремих нападів, а також за типом великого припадку, який носить тоніко-клонічні характер.

У більшості пацієнтів при менінгококової менінгіті з'являється характерне висипання на шкірі (майже в 90% випадків). Висипання можуть бути різних розмірів (від незначних елементів до великих крововиливів), мають зірчасті форму з розвитком в центрі некрозу. Локалізується висип на шкірі тулуба, обличчя та кінцівок (можуть дивуватися верхні і нижні кінцівки). Підтвердити менінгококову природу захворювання можна тільки на підставі результатів бактеріологічного дослідження.

Основні принципи лікування

Від того, наскільки рано була розпочата терапія при менінгококової інфекції і наскільки адекватною був її обсяг, залежить прогноз для життя пацієнта. Обгрунтовано призначення антибактеріальних препаратів в якості основного етіотропного лікування. Якщо у пацієнта відсутня алергічна реакція на препарати пеніцилінового ряду, то застосовується бензилпеніцилін з розрахунку маси тіла людини. Препаратами вибору вважаються канаміцин, рифампіцин.

До складу комплексної терапії входять заході щодо усунення інтоксикації, дегідратації організму. У процесі проведення інфузійної терапії враховується не тільки загальний стан пацієнта, а також показники артеріального тиску, діурезу. Обсяг введеної рідини повинен вираховуватися в кожному клінічному випадку, що дозволяє своєчасно запобігти розвитку ускладнень у вигляді набряку легенів, серцевої недостатності Серцева недостатність - коли серце не справляється з роботою . Перевагу віддають кристалоїдних розчинів, особливо при необхідності проведення інфузії великого об'єму рідини (більше одного літра). При низьких показниках артеріального тиску призначаються гормональні препарати Гормональні препарати - не тільки протизаплідні засоби   з групи глюкокортикоїдних гормонів. Серцеві препарати або діуретики включають в комплекс лікувальних заходів після виведення пацієнта із критичного стану, якщо зберігаються ознаки набряку мозку.

Лікування менінігококкового менінгіту після усунення гострого періоду хвороби спрямоване на поліпшення метаболічних процесів, мікроциркуляції в судинах головного мозку. На етапі завершення повного курсу лікувальних заходів можна застосовувати адаптогени (елеутерокок, женьшень та інші природні засоби). Якщо захворювання протікає у формі генералізованого процесу, то пацієнта необхідно госпіталізувати. Діти, які перенесли Менінгококова інфекція, можуть відвідувати дошкільні установи за умови отримання негативного результату контрольного бактеріологічного дослідження виділень з носоглотки.

Марина Соловйова

Масаж при міжреберної невралгії проводять тільки після стихання гострих проявів захворювання та сильних болів, а також у тому випадку, якщо напад був викликаний остеохондрозом шийного відділу хребта. Хворий повинен бути обстежений, оскільки міжреберна невралгія Міжреберна невралгія - навчитеся розрізняти біль   може бути викликана і пухлиною, при якій масаж протипоказаний.

Яку користь може принести масаж

Масаж при міжреберної невралгії застосовується тільки при стиханні гострого процесу по делікатної методикою. Такий масаж дозволяє поліпшити кровообіг і зняти напругу міжреберних м'язів, м'язів спини і грудей, а це в свою чергу буде сприяти одужанню.

При частих загостреннях міжреберної невралгії масаж проводиться поза загостренням після попереднього обстеження хворого і встановлення остаточного діагнозу. Найчастіше причиною міжреберної невралгії є остеохондроз грудного відділу хребта Остеохондроз грудного відділу хребта: можна переплутати з іншими хворобами . Це дегенеративно-дистрофічні (причиною якого є порушення обміну речовин) захворювання, яке починається з міжхребцевих дисків і потім поширюється на хребці. При руйнуванні міжхребцевих дисків вони можуть виходити за межі хребетного стовпа і утискати міжреберні нерви.

Масаж в даному випадку здатний поліпшити кровообіг і харчування тканин в області грудного відділу хребта, що призведе до активізації обмінних процесів і часткового відновлення стану хребта в цілому. А це в свою чергу є профілактикою рецидивів міжреберної невралгії.

Масаж при міжреберної невралгії повинен виконуватися тільки медичним працівником, який має спеціальну підготовку та сертифікат фахівця з лікувального масажу Лікувальний масаж - коли він необхідний? . Виконання масажу неспеціалістом неприпустимо, оскільки може призвести до загострення захворювання.

Масаж проводиться не тільки в області грудного відділу, але і по ходу всього хребта, так як остеохондроз Остеохондроз - навчитеся правильно розподіляти масу тіла   рідко обмежується одним грудним відділом і вражає, як правило, весь хребет.

Масаж спини

Масаж спини проводиться в положенні хворого лежачи на животі. Під час сеансу охоплюються шкірні покриви і м'язи. У деяких випадках, якщо болю ще турбують хворого, допустимо проведення масажу в положенні його сидячи на стільці, спершись на масажний столик і розслабивши м'язи.

Починається сеанс з масажу шкірних покривів. Застосовуються різні прийоми поверхневого і глибокого погладжування, розтирання, вібрацію (потряхивание), поплескування і рубленіє краєм долоні. При погладжуванні рука масажиста повинна рухатися в напрямку від остистих відростків хребта (найбільш видатних точок хребетного стовпа) до підключичних і пахвових областей і від остистих відростків до клубових кісток.

Окремо проводиться масаж довгих і коротких м'язів спини, найширшої і трапецієподібної м'язів. Масаж міжреберних нервів проводять назовні від остистих відростків хребта із застосуванням прийомів погладжування, розтирання, непереривиста вібрації по ходу нервів.

У міру стихання болів спеціальному впливу піддаються точки, розташовані поряд з грудним відділом хребта.

Масаж грудей

Масаж грудей проводиться в положенні хворого на спині, масажують груди на стороні поразки. Спочатку застосовують поверхневе погладжування долонею, яку кладуть на край грудини, паралельно середньої лінії. Потім рука масажиста направляється дугоподібно до ключиці (так розташовуються волокна великого грудного м'яза). Спеціальному впливу підлягають велика грудний м'яз і інші великі м'язи грудей.

Масаж міжреберних нервів проводять по передній пахвовій лінії, в області з'єднання грудини з реберними хрящами, уздовж лінії, розташованої поруч з грудиною. Масаж міжреберних нервів проводять однією рукою, I або II пальцем або II і III пальцями одночасно, розставленими вилоподібно. Застосовуються погладжування, розтирання, непереривиста вібрація. Під час масажу міжреберних нервів рука хворого повинна бути піднята вгору.

Якщо під час масажу виявляються болючі точки, масажні прийоми в цій області виконуються щадне. Під час масажу масажист обов'язково повинен враховувати характер патологічного процесу і орієнтуватися на відчуття і стан хворого. Це змушує масажистів індивідуально підходити до виконання лікувального масажу у кожного хворого. Якщо не дотримуватися цієї умови, масаж при міжреберної невралгії може принести не користь, а шкоду.

Правильно проведений курс масажу при міжреберної невралгії дає хороший лікувальний ефект.

Галина Романенко